Кохання так жадали

Чому той клен почервонів -
Можливо закохався,
Чи долю він свою зустрів,
Чи з нею розпрощався.

В душі лишилася та мить
Червона, мов калина,
У серці раною болить,
У всьому Осінь винна.

Вже скоро вітер засвистить,
Розвіє всі печалі,
Сніг сріблом заблищить -
На нього так чекали.

Та час ніяк не  зупинить,
Куранти зиму прокричали.
В душі лишилася та мить,
Кохання так жадали.

05.11-07.11.2011г.


Рецензии
Дуже сподобалося!!!!!

Ніжніть і кохання через призму пейзажу!

З теплом, Юрій.

Прокопенко Юрий   29.11.2011 18:50     Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.