Ливоруция, шо на Вкраинь

Так.
ДублиКатОМ
бысцэнных штанцив
Я шчось скажу ужэ гондэ просто.
Зарыкы выступыть тут Выдь-Мидь.
Или, ну, Ленин, возможно.
И й вот кепка увжэ на бык ринь:
Товарышы! Пост рафляй Мяв!
Ливоруция, шо на Вкраинь,
Ф Грувзийи вжэ й гопся!
И Ти Зёбач но зарэ мыни:
МыниСтром в вас хто вжа?
Кузака Ж Швилинг уфже якись.
Ну, бес извилингав Коця.

Итак!
ПошинаЙимо Ш зараз слуйЖинь.
Дзынь! Дзыры-дзынь! Ф ОдриЖин
Цэркфа робиць в передвижний
Библи-о-цека Коня.
НИДЗе Ш трэба бо каб были Ж
Хоць бы неяки Дзённик,
Как жыли яще жиды пры Цыгане ктосьци.
И ИзяйСлаф уфжэ фсех ци пракляв?
Ци токи лись цип НеКляеф?
Бо щэ Ж траб расабраца с Баян
Олех Атма Нанда Ш!
ПИЦ БО Ш нека ззела, ну, ниц.
А вжо прындыця гондэ
Ципка выцерець гупки й затки
Уфсим разнай сфолач. 
Ну, ПАЦУк во Ш гондэ з БольНиц
Прамо найивса Ж горошку.
И вжэ думае, шо в Сухий Бир
Йиздють и й ходють антобысы.
Иль, гавара па-хранцузку зусим,
Жебына влизла вжэ добжэ Ж
У в якуюся прам колеин.
Ну, в Колины моркфы.
Так шо будэ уфжэ «закруглинь,
Дедуська, мозе?”
Колы й глынка Е в евНовців,
А ны но порох.

Завтра думайтэ, хто ж на двір
Выйдь хоть з ЖУНок кобрав.
Бо загнало вжя фсі аж шклін
От Діда Морозка!

Но шокіруйма дальш і й більш:
СМІ саабчают, увчора
Шэ СаБчяк якісьці Ж загіб,
Не даехамш да Мокра.

Бо й Лядкі вжэ а ныц холоднік!
Господі! Так тыпло в нас,
Шо й аж спына до плітаф прыліп.
А ны но Ж короста.
Мы Ш затопым, колы зуф-сім
Сімы замёрзнут.
МІСціка Ж прамо з нашых БелКів:
Ківай но на здохлых!
О там во, дывысь, хтось здурів Ж:
Топыть ф картоплях!
А вот КОТ за гэту но ніч
Тут обогрів фсіх Львов даж.

Прамо лійзуть ТАТу на Тік:
В нас жэ лінолька!
Да шо Ж роблять у в нас мокранці?
Жруть но у в ночвах!
Баню хыба Ш нада топіць.
Так награёцца Ж.
Но путстав во Ш Путо пут бік –
І й на матрацыках гойсай!

Гойдалка Ж хвайна Е у в МРЭЦів:
Пляйн Баба с розга!
Да вот пенсійка выбіль Брільк
І й ошын добра.

– Ну, зовсім я Ш заліз в ОМ с Шін,
Думаю, Божа!
Прамо Мняв так діск валі к цірк,
Хоць не работай! –
Так, Ага! Мы цібя уфзвышіньк!
Ах, нашь Гарь-Мошка! –

Ну, то Ж спасібко, жыдів коль-лек-ціф!
Підым потрошкы!

СА Й СборНыкХа Ш тофСтаГА Й:
ПрыгКолЛыкы Деда МАЙроСа, Х!

А здалЛы й оцэ КОБЗАРИ Ж.
З ЯньНова Шь.

Ну, вш ПАЗыч с тры рубЛиъх
ЖэньКайВай КорБры ль.
И, хы, в АньНикЗайнь звырстНы-К
Бысь Ша, х, кап больШая, хв.
Ню, моЖех,
БИЖок дапайМОЖЕць
ДаЖець ВасильКу й пшонКу Сь.


Рецензии