за 5 хвилин до...
Чекаю на шляху евакуатора.
Втекти! Куди не сягне покриття
Жодного з мобільних операторів.
Брудний дзвінок від нього сповістить,
Що від байдужості за мить померти…
Пекельний стан! І ця тремтяча мить
Що спантеличить роздуми затерті.
Сягаю дна – сховався небосхил,
І сірі дні рахуються роками,
Нам, мабуть, просто бракувало сил
Зміцнити наші труднощі синами.
Свидетельство о публикации №111110708106
Анна, у вас очень необычный слог и почти в каждом произведениии противорчевость чувств,эмоций, мыслей. Это здорово. Мне нравится:)
Оксана Фащук 06.08.2012 17:52 Заявить о нарушении
То же самое могу сказать о Вашем слоге, наверное поэтому и читала Вашу поэзию на одном дыхании ))
Анна Демиденко 07.08.2012 01:43 Заявить о нарушении