Сердце замерло, бросило в дрожь. Из М. Метелецкой

( Вольный перевод с укр.)

Сердце замерло, бросило в дрожь,-
Ты про счастье ни слова не вымолвил,
Я искала спасения… что ж,
Не коснулся щеки? и не и вымолил

Наших  судеб распутать  клубок?
Перекручены нити небрежностью,
Роль украдена… грустен итог,
Где актеры расправились с нежностью…

Осень с листьями в вальсе кружит.
В паутине сомнений и трусости
Мы возводим заслон у межи.
Утекает любовь - не собрать в горсти...

Не судьба быть с тобою, не здесь я, -
Белой птицей лечу в поднебесье.

Оригинал(укр):
«Бiла ворона» Маргарита Метелецкая  http://www.stihi.ru/2011/11/06/8028

Серце мре...Дражливіші випоти...
Ти про щастя й слова не випитав...
А хотілось твого порятунку -
Просто дотику...Просто цілунку...

Перекручені, пересновані,
Ликом шиті, сльозою згорьовані
Досі граємо вкрадені ролі -
Засмітили ошукані долі...

Осінь листям опалим закрутиться,
Нас оточить, туманна отрутниця,
Завальсує в мелодіях барда...
А на згадку лиш зустрічей згарда...

Упокорилась...Геть відсторона -
Певно, в світі я - біла ворона...