Моя любов – із присмаком полину,
Із півтонами суму й гіркоти,
І доти, доки не кохаєш ти –
Я без жалю у ту любов порину.
В моєму серці – докори сумління.
Не скаржусь, просто мовчки скаженію,
Адже на кожну вистраждану мрію –
Вони міцніше зводяться корінням.
В моїх очах – не зорі й не світила,
Вони не сяють більше, а згасають,
В душі - скалічені птахи злітають,
Та в згубній пристрасті свої ламають крила.
Я – мов сліпа: не бачу, окрім тебе,
Та й бачити не хочу і не вмію,
Лишень до тебе – простягаю мрії…
Але тобі це, мабуть, і не треба…
Моя любов
© Copyright: Алиса Единорожек, 2011
Свидетельство о публикации №111110701165
Свидетельство о публикации №111110701165
Рецензии