ця ос нь..

 Я переходжу вже на крик, . 
 Проте ти все одно не чуєш, 
 Не бачиш ти моїх солоних сліз, 
 Немов мене і  зовсім не існує. 
 Додому ти проводиш і мовчиш, 
 Ти ж думає, що я і так все знаю, 
 Опущу голову,подумаю. Затих…
 Прощай. тепер мене для тебе вже немає. 


Рецензии