невiльник... Веточка Вишни
Печаль - река без берегов!
Тебя не встретила я, милый!
Не там, наверное, ходила,
Не услыхала сердца зов.
Всю жизнь свою с надеждой жду
Того, кто верностью болеет
И чувства светлые лелею -
Тебя, единственный, найду!
А солнце уж к закату клонит,
Спадает мрак на белый свет...
Иду к тебе так много лет...
Мечты свободной я невольник!
http://www.stihi.ru/2011/11/04/9415
Печаль, що річка з берегів…
І день, мов ніч, мені не милий.
І ти мене ще не зустрів,
Бо я не там, де ти ходила.
Лелію світлі почуття,
І дослухаюсь дзвонів серця.
Чекаю все своє життя
Того, хто вірністю озветься.
Спадає морок на весь світ,
І огортає в ковдру щільно
Я йду до тебе стільки літ!
Як мрії вільної невільник...
Свидетельство о публикации №111110603371