як сонце

Ганна Осадко
Середньовіччя - вічне. Як тоді,
Пливуть тумани сонні по воді,
А люди палять душі та солому,
І дим у дім заходить, і у сни,
Як стрічка, заплітається. Весни
Не буде довго. Зернятку малому

Ще треба сил і мудрості – дійти
До суті, до основи, до мети,
І та мета – довічна і зникома –
У міжсезоння (чи безчасся) час
Любити. Просто. Кожного із нас.
Як сонце –
що для всіх
і що нікому.


© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111110508772
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ганна Осадко
Рецензии
Написать рецензию
Сонечко, який же простий і чудовий вірш!

"У міжсезоння (чи безчасся) час
Любити."

Дякую.

Ирина Гончарова1   06.11.2011 15:28   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, мила Ірино!

Ганна Осадко   08.11.2011 22:45   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Ганна Осадко