Осінній вітер рве на шмаття хмари,
Обтрушує краплини дощові.
Старі дуби у полі, мов примари
Стоять,гадають думи вікові.
-Що сниться вам ,діди перестарілі?
-Що хочете розповісти мені?
А може як летіли гуси сірі
І сіли відпочити на стерні?
Як постріл обірвав життя пташине,
А зграя піднялася в небеса.
І довго чувся в небі крик журливий,
І в вас боліла за гусей душа.
Пригадуєте, як кружляв над вами,
Як кликав подругу самотній птах,
Востаннє, прокричавши над полями,
Упав на землю з болем на очах.
Згадали ви ,як плакало над вами
Осіннє небо.Пам'ять ожива.
Оту жорстокість не зігріть словами,
Коли кохання постріл убива.
Пострiл
© Copyright: Виктор Гала, 2011
Свидетельство о публикации №111110307771
Свидетельство о публикации №111110307771
Рецензии
Осінній вітер рве на шмаття хмари,
Обтрушує краплини дощові.
Старі дуби у полі, мов примари
Стоять,гадають думи вікові.
Вікторе, вмієте гарно передати настрій. Вірш нікого не залишить байдужим.
З повагою Віра
Вера Кухарук 27.12.2011 01:21 • Заявить о нарушении
Обтрушує краплини дощові.
Старі дуби у полі, мов примари
Стоять,гадають думи вікові.
Вікторе, вмієте гарно передати настрій. Вірш нікого не залишить байдужим.
З повагою Віра
Вера Кухарук 27.12.2011 01:21 • Заявить о нарушении