Є місце в Києві, на березі Дніпра,
Де проживає серце, що кохає.
Зелені очі, ніжні губи та легка хода, -
Любов єднає нас, та відстань розділяє.
У фото я вдивляюсь, мов юнак…
Трясуться ноги та щемить у грудях.
Найближча ти для мене, позаяк
Чарівні миті й час нас не засудять.
Хоч тілом ще далеко й листопад,
До нас у гості хоче нишком завітати.
Слова бринять, сльозинки з хмари й град,
Бажання хоч за руку потримати.
Подякувати Богу за життя!
Що разом нам ще жити й жить, надалі.
Прибрати чисто, викинуть сміття,
В думках поринути в незвідані ще далі.
Чи доля це, а, мо - безглуздий інтернет?
Де «біти», «байти», «трафік» та сторінки…
Він нас з’єднав! «Обратно хода - нет!»*
Тож Київ – зустрічай! Лунає: «ЛЮблю» - дзвінко!
* назад не повернуся
Поет ХХ сторіччя. 03 11 2011
Подорож до Киева!
© Copyright: Сергий Труш, 2011
Свидетельство о публикации №111110305805
Свидетельство о публикации №111110305805
Рецензии