Прощання

Коли покину скоро білий світ,--
А вже на те поважні є причини!--
Хай тихо схлипне яблуневий  цвіт,
І зронять вишні пелюстки-сльозини.


Нехай торкнуться квіти за  вікном
Краплинами роси душі зітхання:
І хтось,-- як я!-- полине вічним сном,
Вдихнувши  прояви   життя востаннє.


А хтось,-- такий безмежно молодий!--
Пройде садами і обірве квіти:
І вже йому,колись мої сади,
Нехай прихилять долю,наче віти..!


Рецензии
чудовий вірш, нема й крішечки гіркоти, сама ніжність..
особливо сподобався рядок "полине вічним сном" - замість звичного
"засне"..
із щирою подякою
наталя

Венжега   08.11.2011 12:01     Заявить о нарушении
Дякую,шановна пані.

Оксий Ожына   09.11.2011 19:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.