Облiтае з акацii листя
Оголяють дерева серця.
Никне долі і м'ята й любисток,
І природа спадає з лиця.
Там,де подруг весною гойдали
Солов'ї на веселках бажань,
Нині осінь усе змалювала
У відтінках розлук і прощань.
Мокнуть погляди в сірих туманах,
Посивіла небесна блакить,
І любов,і тепло вже не з нами,
І нічого в душі не дзвенить.
Набондючені і присмирнілі
Гріють ніжки птахи на дротах,
І косують на ниви зчорнілі,
Передзимній тамуючи страх.
Свидетельство о публикации №111110300223