Квіти, що заплющують очі наніч,
Бо втомилися,
… Птахи, що летять навіть потемки,
Прорізаючи тілами задубілими
Дощові хмари осені,
Бо вже час,
Неприкаяні підлітки,
Що тусуються у підземці,
Хухають на серця і долоньки одне одного,
Бо так тепліше,
Молюся за вас усіх,
«Будь ласка, – прошу, – Господи,
Не покинь їх усіх – жодного,
Бо так страшно їм бути,
а не бути –
ще більше страшно».
А Він посміхається
і каже мені:
«Добре».
осiння молитва
© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №111110206602
Свидетельство о публикации №111110206602
Рецензии
Мені здається, що тільки завдяки таким молитвам світ ще й тримається...
Дякую за Вашу чудову поезію, Ганно!
Оксана Дориченко 16.11.2011 16:50 • Заявить о нарушении
Дякую за Вашу чудову поезію, Ганно!
Оксана Дориченко 16.11.2011 16:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.