Все минає і літо пройшло,
Та заглядує сонце в вікно відкрите.
До нас в гості знову прийшло
Бабине літо, бабине літо.
Вересень осінь благословляє,
Все навкруг павутинням обвито,
А жовте листя пада й кружляє,
Це бабине літо, бабине літо.
А далі жовтень, листопад,
В осіннім золоті пів світу,
Мов полум`я палає сад,
То бабине літо, бабине літо.
Пожовклі клени і каштани
Немов покриті оксамитом,
Стоять у вранішнім тумані,
Бабине літо, бабине літо.
Ще трохи, й клекіт журавлиний
Сіре небо заставить тремтіти,
І відлетять вони, в далеч полинуть,
З бабиним літом, з бабиним літом.
Останнє листя обпаде,
Й рясним дощем буде залито.
Так і життя колись пройде,
Як бабине літо, бабине літо.
1.10.2009.
Бабине лiто
© Copyright: Николаевич Владимир, 2011
Свидетельство о публикации №111110205479
Свидетельство о публикации №111110205479
Рецензии