у минуле крок
Осінь - самий край весни.
Осінь - споминів-думок
жовтий пелюсток.
Гріє променем свій хвіст
стиглий верболозу лист -
до зорі яскравить він
кольору рубін.
Пісню спогадів-думок
грала кобза із ниток
павутиння. Тонкий шовк
задзвенів й замовк.
У повітрі дві ріки,
озеро і три струмки
всім єством мерехкотять
і пливуть-летять...
Ходить вітер по полях,
стелить різнобарв'ям шлях,
він розписує панно -
осені кіно.
І чому під час весни
ми про осінь бачим сни?
Осінь, мов вина ковток, -
у минуле крок.
Свидетельство о публикации №111110203391
Шива-Рудра 15.09.2013 08:37 Заявить о нарушении
Сама давно не писала на украинском, но люблю его. Стараюсь, чтобы и дети мои, переехав в Россию, не совсем забыли его.
А степям Казахстана - большой привет! это Родина моей мамы (вот такой вот шаг в прошлое)))
Юлия Яровая 15.09.2013 16:51 Заявить о нарушении