Ти завжди лишаєшся сам собою. Не більше.
Босим і тихим. З скуйовдженим мокрим волоссям.
Сонячний вихор. Золото злого колосся.
Перші підсніжники. Справжнє живуче лихо.
Крупи коней, з голубими сумними очами.
Чай перестиглий, чорно-чорничні губи.
Дві намистинки, в маревах слова «любий»
Біла вода, пересолена снігом ночами.
Танення шкірок і оболонок шерхлих.
Не допоможе, скільки б ти не кричала.
Завжди лишаєшся просто собою, смертний.
Доброго ранку…з навушників « я скучала»…
Доброго ранку…за спиною ти відверта.
За спинами
© Copyright: Евгения-Желана Чечилова, 2011
Свидетельство о публикации №111110202970
Свидетельство о публикации №111110202970
Рецензии