Ви чуєте той голос що в душі?
Ви знаєте про що він вас благає...
І бавиться, із смертю на межі...
Оте життя що досі не вмирає...
У пам'яті, залишаться пісні...
всі ті що на ніч мати вам співала..
І дома, і на ворожі'й землі,
Я сумувала, хочь і не казала...
Я знала що повернешся колись!..
Що ти про мене все ж таки згадаешь..
Та ось нема тебе, і ніби голки скрізь..
Мене ти знов відсутністю лякаешь...
Як крає серце те що ти не тут!..
Як душить те що ти від нас далеко..
На Батьківщіні зараз яблоні цвітуть...
На твоїй хаті поселивсь Лелека...
Вертайся ти до дому, та хутчішь!
Сумує за тобою вся країна!
Чекаємо, коли ти прилетишь!
Деб ти не був,- З тобою Україна!
Монолог Краiни
© Copyright: Чечун Арсений, 2011
Свидетельство о публикации №111103107267
Свидетельство о публикации №111103107267
Рецензии
Вот это отличное стихотворение! Респект Вам и пожелание радости в творчестве!
Андреи Межеричер 20.11.2016 10:33 • Заявить о нарушении
Андреи Межеричер 20.11.2016 10:33 • Заявить о нарушении