Не забуду тебе нiколи
Твою посмішку,колір очей.
Я буду згадувати знову,
Слова невідшуканих пустель.
В безодній , світлій самоті
Мій корабель напівмерло гуде
Спинили час, тільки я в журбі,
І моя душа вже не живе…
На мить линули горькі дощі,
Десь далеко вітер кигиче…
Чути мертве відлуння тиші,
Ти вночі не клич мене тричі.
Моє серце у руки візьми,
Дмухни прохолонувши, й мовчи,
Або жваво згорить у вогні.
Ти держи його не тремти…
Повертайся, з тобой я завжди
Свидетельство о публикации №111103103896