Я підкручую вуса рясні,
Їм вареники з сиром в сметані
І співаю ті ж самі пісні,
Що і мій побратим на Кубані.
Не летять за межу камінці
Ні з його, ані з мого городу.
В нас - одна булава у руці,
Ми - одного козацького роду.
Чути пахнуть книші у печі,
Відрізню позумент на жупані.
- Будьмо! - крикну з коня у Керчі.
- Будьмо! - крикне козак у Тамані.
Козацький перегук
© Copyright: Галина Литовченко, 2011
Свидетельство о публикации №111103103408
Свидетельство о публикации №111103103408
Рецензии