Купила собі скляночку солодкого чаю,
Хтось напружуючись слідкує за пальцями,
Чи це вже марення від обіцяного помаранчевого
Чи якого там тра'яного опалення?
Повільно погляди насуваються,
Ще не бачу їх, ще тримаюся.
Розлітаються краплі солодкого,
і куди ж вони, витікаючи,
Залишають мене самотньою?
Залишилось 2 секунди до нападу,
Очікую, піднімаюся....
Я вирішую найглобальніше-
Чи солодки, чи погляди, вони ж наміри.
Насолоджуюсь тим, що залишилось;
Погляд не поважає рук в опіках, шрамах.
Безслідно зникає...
Дайте ще одну скляночку чаю,
Одягну рукавиці, може хоч в них здолаю.
***
© Copyright: Ирина Босая, 2011
Свидетельство о публикации №111103110197
Свидетельство о публикации №111103110197
Рецензии