Пристрасть

[Тим, хто кохає]


Буде крутити, буде штовхати,
І улещати, і пригощати,
Знаю - від серця гони!
В ці дні
Буде і світ немилим здаватись,
Та на круги свої буде вертатись.
Вони - думки сумні -
Спати не будуть вночі давати,
Треба їх вміти у себе ховати,
Зможеш - на віки твої!
Лови
Кожен момент життя невимовний,
Думку про ніж той прекрасний жертовний покинь.
І винь
З серця свого болючії жала,
Що допікають, як гострі кинжали.
Скрижалі
Серця свого не давай нікому,
Ні мені, ні йому.
Серце твоє - таємниця,
Тільни твоя, не чужая скарбниця,
Доля - слухняна, як пес.
То без
Часу втрачання,
І без вагання -
Крикни, наказуй, живи!
Твої часи - твоєї краси.
І ти зрозумієш:
Одна весна у серця бува,
Серце закриється, зв'яне трава.
Молодість пройде, як літа нема.
І будеш одна.
Як я.

30.5.2008


Рецензии