Я дивлюся на небо без краю,
Сірі хвилі із хмар вдалині,
Якійсь смуток в душі відчуваю,
Сонця стало замало мені.
Але я люблю той дивний спокій,
Що приходить завжди восени,
До тепла передостанній свій дотик,
Ще не вкриті снігами лани.
Литературный перевод:
Я смотрю вновь на небо без края,
Серых туч караваны вдали,
С лёгкой грустью в душе, понимая,
Меньше солнца в осенние дни.
Но люблю между тем безмятежность,
Что приходит осенней порой,
И тепла уходящего нежность,
И поля, что стоят за рекой.
Я дивлюся на небо без краю
© Copyright: Сантар Амади, 2011
Свидетельство о публикации №111103005557
Свидетельство о публикации №111103005557
Рецензии