шахове марення

стояти в шаховiй клiтцi
посеред вулицi
заштрихованим автобiографiчним "я"
бiлим квадратом Малевича
не вiдповiдати на питання й привiти
мабуть нам i справдi лишився лише цей жовтень
лимонадне вiддзеркалення весни
i крок вперед
iменований зворотним вiдлiком
занурюеться у трави
бруднокровнi
померлi
трави
сивi й вiдразливi
я посмiхаюся
сивою посмiшкою
твого коханого пасинка
такого ж недовговiчного
як i цi хрумкi стеблини
/пообкусюйте мене
пообламуйте
порозтрощуйте мою непрощену
полиневу суть
гiркоти чаю/
нам лишилось
лише кiльканадцять таких
гiрких посмiшок
i полегшених прощань
а насамкiнець
ми будемо просто
настiльки щасливi разом
наскiльки це завжди бувае
перед розв'язкою
перед крапкою
перед моею
комою
летаргiчною
i зовсiм порожньою
як ця шахова клiтка
у якiй немае мене
ось побачиш
ми будемо невiдлучно разом
обiйматимемо
хрумкi тiла одна одноi
з вiдчуттям
болiсноi повноти буття
ми будемо разом
щохвилини
разом зустрiнемо в парку
листопад
i розламаемо на двох
срiбну паморозь
а потiм
однiеi чудовоi митi
просто розiйдемось по рiзних кутках
срiбного
надвечiр'я
ти -
у близнюковий свiт
жовтого листя
я -
за кучерявий дрiт
шаховоi клiтки
де мене
нiколи не буде


Рецензии