2010
Я вже не буду більш писати вірші,
Отговорила віршами душа.
Тепер я хочу лише спокою і тиші.
Про щастя й не прошу - його нема.
Я вже не зможу більше римувати,
Талант до мене тільки завітав.
Як ото кажуть люди розумніші -
Бог дав талант, Бог взяв.
Мене не тягне більше до паперу,
І не тримає олівця рука,
Я втратив хист, свою письма манеру,
Нездара чи поет - межа хитка.
Мене вже не наповнить більше радість
Від написання трьох римових строк,
І вже ніяка в римі моїй якість,
А за столом я лиш мотаю строк.
Я вже не можу більш писати вірші,
І опустила олівець рука.
Були ще кращі вірші, були й гірші,
Нездара чи поет - межа хитка...
Я вже не можу бiльш писати вiршi...
© Copyright: Артем Денисенко, 2011
Свидетельство о публикации №111102800706
Свидетельство о публикации №111102800706
Рецензии