Коли усе в житті руйнується невпинно
І як бідняк, ти залишаєшся ні з чим,
Ти розумієш сутність кожної години
І починаєш цінувати мить хвилин.
Тому що у минуле не вернешся
І наново свій шлях не проживеш,
А розумієш, коли миттю озирнешся
Позаду те, чого не зміниш врешті-решт.
Стає так болісно і гірко, що не в змозі
Оволодіти всім, що коїться в душі
І опиняєшся на хибній ти дорозі
Картаючи себе за помилки.
І поступово ти втрачаєш сенс йти далі,
Вважаючи життя несправедливим,
Ти гаєш час не те, чого не маєш
Та загубивши, повернути неможливо.
***
© Copyright: Ксения Левенцова, 2011
Свидетельство о публикации №111102804023
Свидетельство о публикации №111102804023
Рецензии