Не хочу думать... из Марго Метелецкой
http://www.stihi.ru/2011/10/27/7868
Знать не хочу я, что Твоя рука
Меня толкает в Бездну аллегорий –
Таких, что лучше вырвать память с корнем,
Чем Бога в несвершённом упрекать…
Никто я и ничто? Иль всё же – личность?
И не хотела бы поджечь я грех?
Но то, что так течёт из всех прорех
Несчастье невезенья – неприлично!
Я сознаю, что близок Страшный Суд…
Зачем тревожить нервные бемоли,
Коль ничего в душе, помимо боли
С любовью – и придиры не найдут?
Отточатся все грани на ножах...
И одиночества всё глубже страх…
Оригинал:
Не хочу думати, що то Твоя рука
Штовха мене у невимовні прірви –
Вже краще пам'ять із корінням вирвать,
Аніж на милість Божу нарікать...
Чи я - ніхто й ніщо ? Чи я - людина ?
Чи не хотіла б попалити гріх?
Чому ж тече з невидимих проріх
Запаморочено-лиха година?
Я визнаю, що близько Страшний Суд...
Пощо ж страхать клітиночки нервові,
Коли в душі, крім болю і любові,
Й прискіпливі навряд чи щось знайдуть?
А леза все гостріші на ножах...
І всі шляхи - лиш самотиння жах...
Свидетельство о публикации №111102708616