Струмок туману
В якому сенс втопився між рядків.
Ох, і дограюсь! Критики догану
Мені на лоб запишуть поміж брів
Сталевим лезом праведного гніву.
Та, хай і так! Минеться швидко біль.
Бо хоч і дивні зерна сію в ниву -
Вони зійдуть. Ні кузьки злі, ні міль,
Здоровий глузд, хоч і не завжди зримий,
Не здатні будуть вигризти зі слів.
Бо віри дощ у серці поїть рими,
Щоб навіть жарт у вічності не стлів…
2011
Свидетельство о публикации №111102701558