Беззаперечність думок
Вмикається запахом слів
Лиш голосом до тебе доторкнутись
Вже так багато
В крихітність твою загорнутись
І тихо спати…
Ти мабуть занадто дорога
Щоб про це знати
Вимикай телефон
І тихо спати…
Тобою грілась моя зима
Така суха, без снігу із вати
Наливай сама
І тихо спати…
Коли зовсім темно було
Могла світлі дні віддати
Дай свою руку
І тихо спати…
Гріє твоє північно-кольорове місто
А тут сонце сіло за грати
Хочу тільки с тобою
І тихо спати…
Поїзд до неба
Не міг перон не залишати
Закури
І тихо спати..
Беззаперечність думок
На балконі малої кімнати
Так хочу тебе
І тихо спати…
тихо спати
© Copyright: Арт Борисенко, 2011
Свидетельство о публикации №111102600683
Свидетельство о публикации №111102600683
Рецензии