Степ - зеленеє море,
І немає кінця і краю.
Вітер хвилі по морю горне
Й мені чуба розвіває.
Ніби мед - золоте повітря,
Запашне та як діва - чисте.
Як з'явилась ти тут, калина?
І для кого червоне намисто?
Серед Дикого поля, самотня,
Але гарна...і, справді, рідна,
Зустрічаєш мене сьогодні.
Долі-лиць. Бо ти цього гідна.
Навiяне
© Copyright: Ковальчук Максим, 2011
Свидетельство о публикации №111102600627
Свидетельство о публикации №111102600627
Рецензии