2008
Не прокинувсь зранку сад вишневий
І стояли оповиті сном дерева.
Тихий вітер віяв по алеях
Підіймаючись в високе небо.
Там ходила ніжна й граціозна
Дівчина, прекрасна, як богиня.
На устах легка усмішка грала,
Усмішка в очах, як небо синіх.
Стан стрункий її, прекрасне тіло
Обіймали ніжно дивні шати,
Наче справді Лісова царівна
Вийшла, щоб по саду погуляти.
І на все дивилася з простою,
Неможливою у наш час добротою.
І здавалося, неначе під цим взором
Починало все цвісти і розквітати.
Дикі соловеї й жайворони
Без страху на руки їй сідали,
Заглядали у ті дивні очі,
Королеву піснею вітали.
Сад
© Copyright: Артем Денисенко, 2011
Свидетельство о публикации №111102500532
Свидетельство о публикации №111102500532
Рецензии