У літню пору в шепіт трав
Ввійди ти з серцем повним дива.
Такого ж бо ти ще й не знав,
Коли земля в цвіту щаслива.
Відчуй її і збережи
Такою гарною й святою.
Забуть її не зможеш ти -
У серці житиме з тобою.
Вербову гілку захисти,
Ти захисти від божевілля
І квітку ніжну не зірви,
Залиш її ти на привіллі.
Нехай милується земля,
Красою вбрана до схід сонця.
Люби її - вона твоя,
Благослови, поки не сон це.
У лiтню пору
© Copyright: Елена Сребняк, 2011
Свидетельство о публикации №111102407373
Свидетельство о публикации №111102407373
Рецензии
Дякую за відгук. В основі твору справді був такий задум - настанова.
З повагою,
Елена Сребняк 04.01.2012 20:15 Заявить о нарушении
З повагою,
Елена Сребняк 04.01.2012 20:15 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.