(по-дружньому та з повагою)
Тріпоче вдячність, наче віть калини,
Читай в рум’янцях відблиск теплих слів.
Ой леле! З МОВИ міць і світло лине –
В ній ласки оксамит і дух ланів,
І велич непокори злу (від віку!),
Бентежна мить, закохана до сліз,
Дитяти сміх над синім сном барвінку,
І пісня про Немирів... Там ти зріс.
Фелiксу про мову
© Copyright: Валентина Чайковская, 2011
Свидетельство о публикации №111102403199
Свидетельство о публикации №111102403199
Рецензии