Вiчний спогад
Давно відболіле,
Душа знову рветься,
Забувши про все.
І каменем серце
Знов падає стрімко,
З безодні озветься
І біль принесе…
Навіщо ці муки?
Навіщо страждання?
Чому спогад вічний
Бентежить мене?
Я знову як в пеклі,
Крізь гори чекання,
Мандрую за щастям,
Що десь промайне…
24.03.2003 р.
Зображення: webcommunity.org.u
Свидетельство о публикации №111102309989
Любомир Купалин 15.08.2012 00:11 Заявить о нарушении
Прокопенко Юрий 15.08.2012 23:17 Заявить о нарушении