Надя Чорноморець Вокзал нiчний Среднощна гара

„ВОКЗАЛ НIЧНИЙ”
Надя Чорноморець
                Перевод с украинского языка на болгарский язык: Красимир Георгиев


СРЕДНОЩНА ГАРА

Среднощна гара. Тихо сняг облива.
Пронизващ мраз обгръща раменете.
Потъва утрото в студена вечер.
В бездънна бездна мигове се сливат.

Сред смътни сенки смях разнася ехо.
Случайни крачки, разговори празни.
Познанства – мигове. Раздели – бягства.
В прозорците на влака силуети.

Звучат надежди – колесари-релси.
Сюжети стари и измамни версии.
В съня провал – фенери на перона.

Ефирен глас – „опашка”, „от главата”...
Луна безмълвна, шум на суетата.
Пътуващите – ясно – камертон са.

                Превод от украински език на български език: Красимир Георгиев


Надя Чорноморець
ВОКЗАЛ НIЧНИЙ

Вокзал нічний. Неслушний дотик снігу.
Колючий протяг огортає плечі.
Сховався ранок у холодний вечір.
Стікають миті у безодню бігу.

Між тьмяних тіней відголоски сміху.
Зникомі кроки, несуттєві речі.
Стрічання – миті. Розставання – втечі.
Тремт силуетів у імлистих вікнах.

Мелодія надій – колеса-рейки.
Сюжети давні, маревні рімейки.
У сну проваллях – ліхтарі перонно.

Студійно голос – „з голови”, „хвоста”.
Луною тиша, шумна суєта.
Путійник – звичаєво – камертоном.

http://www.stihi.ru/2011/05/23/3324


* (перевод с украинского языка на русский язык: Петр Голубков)

Вокзал ночной. Некстати нежность снега.
Сквозняк колючий обжигает плечи.
Спряталось утро за холодный вечер.
Мгновения стекают в бездну бега.

Меж тусклых тЕней – эхо смеха по соседству.
Тают шаги, и несущественные речи.
Мгновенья встреч – и расставаний – бегства.
Дрожь силуэтов в окнах темно-млечных.

Мелодия надежд – колеса-рельсы.
Сюжет бредовый стародавней пьесы.
В провалах сна – лишь фонари перронные.

Студийно голос – „…с головы…”, „…с хвоста…”.
Эхо тишИ, и шума суета.
Путейщику – привычны – камертоном.