Моїй І.
Ми тоді одна одну видерли з цього світу –
Так бувало не раз, рятувалися, як могли.
Я якраз мала місяць по сильнім гіркім чоловіку.
Святкували з горілкою й слізьми. Ковтали дими.
Ми тоді одна одній вливали до горла вірші,
Як сироп, валер’янку, нірвановий дімедрол.
Я вже чула клітинами: дні мої стануть біліші.
Мала в торбі для мене обійми й пригод рок-н-рол.
Ми тоді по-лесбійському міцно стискали руки,
Пили з пластику травень, ніч, закапелки міста.
А життя викидало такі дурнуваті трюки -
Відкривало нам Індію в Львові, нас плутав біс там…
Її голос із мене вицілував всі муки:
«Ми з тобою одної крови, з одного тіста».
одноi крови
© Copyright: Словолюбка, 2011
Свидетельство о публикации №111102209844
Свидетельство о публикации №111102209844
Рецензии