Повільні рухи. «Агонія» Шнітке.
Я ріжу нитки і швидко
Ховаю себе у музику.
Кажете «мушу» або «повинна».
Насправді, я нікому нічого не винна.
А найперше тобі…
Тихіші звуки, закриті вікна.
Де ми? Хто ми?
Куди ми зникли з вчорашніх
Буднів.
Сьогодні марю,
Шукаю виправдань,
Шукаю правди,
Яка нікому не треба.
Повільність дій, думки загусли.
Мені нудно,
І дуже пусто в душі,
В голові, в очах, в словах.
Пусто...
© Copyright: Алла Паранойя, 2011
Свидетельство о публикации №111102204629
Свидетельство о публикации №111102204629
Рецензии