Я жінка. Я програла?
Чия до речі гра?
Я незалежна стала,
відстояла права.
Я жінка. Меж немає,
Як років сто тому.
Чому тоді ридаю
Ночами? Не збагну…
Я жінка. Самостійна.
Як пращури хотіли.
Занадто емоційна.
Як там комусь кортіло.
Нащадок фемінізму.
Емансіпе зразок.
Дивлюсь на світ крізь призму.
Є гідності шматок.
Та щастя це чи кара?
Це мінус або плюс?
Я незалежна стала…
Від чого ж я журюсь?
Бо хочу підкорятись,
Як поруч чоловік.
Безсило посміхатись,
Робити,як він звик.
Бо прагну раз від разу
Спиратись на плече.
Приймати цю поразку.
Тоді він не втече.
Я ж нка
© Copyright: Лёля Шанталь, 2011
Свидетельство о публикации №111102203284
Свидетельство о публикации №111102203284
Рецензии