Прощання...

Я вплету у русяву косу
Золотаві ниточки сонця
І потримаю у долоньці
Кришталеву ранкову росу.

Я зустріну літній світанок,
Весь палаючий в жовтім вогні.
Серпень-красень, ти можеш мені
Залишити свій сонячний ранок?

Бо прийде скоро осінь руда
І напустить на місто тумани,
Світлим небом введе нас в оману -
Нам не скоро чекати тепла.

Зшиє голками свого дощу
Сірий настрій і темнії ночі,
Але серце ще досі не хоче
Серпню просто сказать "Відпущу".

Залиши у моїй душі слід
Теплих спогадів, сонячне літо.
І нехай світлі миті, як діти,
Намалюють мені цілий світ!

                21.08 - 19.10.11


Рецензии
Марусю,мені сподобались Ваші вірші.Дуже цікаві і живі.

Руслана Сапронова   15.01.2012 20:21     Заявить о нарушении
Дякую. Мені дуже приємно чути теплі слова.

Маруся Королёва   19.01.2012 18:39   Заявить о нарушении