Ночное
Крізь темряву нічних зірок.
Я чую шепіт слів твоїх
"Іди до мене", поки зміг
Ти бути тут, серед моїх
Речей та мрій, та і думок.
З тобой змогла я бути той,
Якой природою дано:
В любові відчувать тепло
І дарувать тобі любов.
А ти тримай її міцніше,
Мов птаха із зламаним крилом.
Не відпускай її раніше
Часу, поки ми ще удвох.
Тоді,коли той птах окріпне,
Покаже доля, де той шлях
До волі або до неволі,
Яка сховалась в тих крилах.
Промине ніч, настане ранок,
Чекатиму вечірню тиш,
Відкрию двері і почую,
Як скажеш ти:"Привіт, малиш!"
Свидетельство о публикации №111102105776
Крізь мерехтіння маревне зірок.
Я чую шепіт губ твоїх
"Іди до мене", поки зміг
Ти бути тут, серед думок моїх
Речей та мрій, моїх – у моїх ніг.
Як намір матінки природи:
Змогла би стати я собою знов
Тепло кохання відчуваючи з тобою
Даруючи тобі свою любов.
Тримай її тендітно але міцно,
Мов птаха з зламаним крилом.
Не відпускай її раніше
Часу, поки ми ще удвох.
Лише тоді, коли той птах зміцніє,
Покаже доля, де той невловимий шлях
До волі або до неволі, немов мрію
Яка сховалася в тремтливих тих крилах.
Ніч промине, настане ранок - марно,
На вечір знов чекаю я,
Коли відкрию двері і почую раптом,
Як скажеш ти мені:"Привіт, мала!"
Ветер12 03.11.2011 15:45 Заявить о нарушении