Немовбито
Чого ж мені чекати
Коли ночами не легко спати
-- Здається що земля,
під ногами, розпадає
Дезінтегрується
немовбито вітер, як кажуть,
серед степів бурхливо гуляє!
І так проходять дні
А ночі не кінчаються ніколи
Рожеві мрії які були колись,
поринули в далечінь
немов крилаті ті соколи!..
Зустріли хижаків –
звороти не дізнали. Впали!..
А неміч не байдужа.
Вона карає всіх хто слабий!
Та навіть думати не дозволяє
-- В мовчальному процесі
гробову сцену набиває...
Ламає усе те що людина має!
А серце так і жити не бажає...
Немовбито
© Copyright: Микола Щома, 2011
Свидетельство о публикации №111102105109
Свидетельство о публикации №111102105109
Рецензии