Лише з тобою я щасливою була,
Лише тобі, палке, кохання дарувала.
Тебе чекала і до тебе йшла,
В ві сні і наяву, тебе лиш, в серці, мала!
Тобі я вірила, в усьому розуміла.
Поваги повная і почуттів тонких,
Усі навколо лише гомоніли:
" Здуріла, наче " - та не слухала я їх!
Тобі пісні та вірші я складала.
Співала, із душею, лиш тобі.
Тобі, усе, що мала, віддавала,
Та, не цінив, не поважав, усе це, ні!
Тож все, колись, минає, все проходить -
Так і скінчилась наша, ніжная, любов!
Одна зосталася, лиш вітер поруч ходить,
Ти ж не барився - швидко, іншую знайшов.
Чого чекати? Ти, напевне, розуміеш -
Життя стрілою, миттю пролетить.
Втрачать навіщо роки молодії?
І сумувать, і плакать? Треба жить!
Лише тобi, лише з тобою
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2011
Свидетельство о публикации №111102005705
Свидетельство о публикации №111102005705
Рецензии