Не даеш менi пiти
І попіл вже давно холодний
Збіг існування мого час
Душа відкрилася безодні
І я чекаю на ту мить,
Падіння вільного початок,
Коли вже серце не кричить
І ці вірші - гіркий осадок
Чого ж ти світиш та іскриш,
Те, що заховане глибоко,
Чого ж ти так печеш-болиш
І линеш пам'яттю високо
Вихоплюєш із темноти
Надії ниточку спасенну
І не даєш мені піти
Без жалю, просто і буденно
Свидетельство о публикации №111102010227
Не поделать -
Уйти когда-то
Суждено,
Пусть будет с нами
До "предела"
Любви и творчества
Тепло!)
***
Здравствуйте,Богданочка!
Спасибо Вам за искренний и красивый стих,который касается каждого из нас!
***
С самыми добрыми и лучшими пожеланиями -
Анна Ченских 04.05.2013 04:07 Заявить о нарушении