Розріджені думки течуть крізь мої пальці,
Спинити життя плин не здужаю я в раз.
Як ті новини, що почув я вранці
Летять від мене вибравши лиш слушний час.
Не знаючи пречастя, не відчуєш болю
І збитку від гріха, що ми несемо всі для нас.
Долонями своїми ти шукаєш долю,
Та знаєш, що живеш в останній раз.
Відчудження то є путь дуже дивний,
Яким не кожнен може до кінця іти.
Бурбон - у погребах старинних винних,
На смак лише гурмани можуть посягти.
Плекай душі своєї ти пороги,
Пустивши щось, найдовше намагайся зберегти.
За будь-що бийся ти до перемрги
Звитяги й добого путі!
***
© Copyright: Алексей Притула, 2011
Свидетельство о публикации №111101900867
Свидетельство о публикации №111101900867
Рецензии
Вот это уже нехило! Слово "душi"только исправить..
Данил Волженин 21.10.2011 10:58 • Заявить о нарушении
Данил Волженин 21.10.2011 10:58 • Заявить о нарушении
спасибо, но он написан раньше, чем те, что я тебе раньше показывал)))) за исправление спс)))
Алексей Притула 22.10.2011 02:07 Заявить о нарушении
Алексей Притула 22.10.2011 02:07 Заявить о нарушении
Слово "перемрги" и другие помарки бы тоже шлифануть..
Данил Волженин 31.05.2013 22:39 Заявить о нарушении
Данил Волженин 31.05.2013 22:39 Заявить о нарушении