Знов i знов здригаеться земля на укр. яз

Знов і знов здригається земля,
До покути людство закликає.
Знов палають вогнищем поля..,
Поступово і життя зникає.

Де струмком текла вода жива,
Лиш каміння лишиться на спомін
І не проросте там вже трава,
Сонця не скупається в нім промінь.

З'являться, зненацька, буревії,
Всі препони на шляху зметуть.
Вітром грішних, як сміття, розвіє,
Залишків нащадки не знайдуть.

А маєтки, нажиті роками,
Раптом перетворяться на прах.
І не буде Бога поруч з нами,
Бо Його немає у серцях!

У біді звертаємось до Неба:
"Божечко, спаси і сохрани!"
По тривозі, помочі не треба,
Знов живемо в бруді та бріхні.

Спам'ятайся, роде християнський,
Скільки можна Господа гнівить!
Чом керує дух заокеанський?!
Треба вірі істиній служить!

Бо по вірі нашій - розрахунок
І за себе кожен відповість.
Не поможе "Юди поцілунок",
Хто - до раю, а хто - пекла гість.

Зайвий раз не хочем помолитись
І гріхами далі себе нищим.
Слухати не звикли та коритись
І за те покарані Всевишнім.

Впадемо пред Богом на коліна,
Та здіймемо руки до Небес!
Ми - слав'янська нація єдина,
Воскреснімо, як Христос воскрес!

13.05.2011г.