Я вiдродилась дотиком дощiв...
«Я ожила касанием дождей…»
Марина Викторова
http://www.stihi.ru/2011/09/08/7920
Я відродилась дотиком дощів...
В скупих обіймах теплого ще вітру,
Не полишаючи завітних мрій палітру,
Не хочу ні ролей... ні глядачів...
Я відродилась прагненням тебе,
На нескінченних протягах чекання,
Вокзальний дух у самоті вигнання,
Неначе мрія... чи тягар з плечей...
Вагою слів, вразливістю натур...
Давай відкинемо надумані вериги,
Докори, звинувачення, інтриги –
Прерогатива, затягнути шнур...
А я ще мрію – з чистого листка,
Із забуття мені обридлої свободи...
Вся істина – жіночої природи,
Мені не тисне... і привабливо проста.
18.10.2011
Свидетельство о публикации №111101803267
Лев Абрамов 18.10.2011 16:29 Заявить о нарушении