Я ворожитиму на кавовій гущі
скільки північних міст у мені
і скільки східних для наших чекань.
Я віршовано виправдана.
Ти - мій римолікнеп.
Сухий спирт палає в долонях
твоїх. Я ж - незрадливо німа саламандра.
Пісок розсипається по моїх плечах.
Сонце злизує ночі з повік.
Хто кому чия оаза?
Хто кому димний міраж?
Усі бедуїни на моїх рунах
ведуть каравани у мій жовтень.
І навіть якщо завтра +5
і сиве небо розродиться грозами,
я, у мітенках і в'язаних гетрах,
ворожитиму на кавовій гущі
і молитимуся Одину.
Тобі на вдачу.
Молитва Одину
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111101709968
Свидетельство о публикации №111101709968
Рецензии