В слiпу

Ми українці як сліпці, немаючи поводиря
Сліпою стежкою ідем у тінь своєї долі.
В нас сподівання на майбутне є життя,
Та вже неволя захлина по волі.
До чого йдемо, чого прагнем все у тіні,
В очах у нас лиш ніч лиха.
У душах наших тліє лиш надія,
Але й вона поволі вже стиха.
Йдемо і думаємо,що ж то буде?
Що ж буде з нами в добу зла?
Ми х не німі, а менше в нас надії,
До цього нас неволя довела.
Сліпі і ті не так бояться долі,
В них сподівання є,а сумнівів нема,
В очах сліпця є більше волі,
Яку сліпець в дущі трима.
Ми ж не сліпі, а менше в нас надії
То в чому ж справа, чому ж так?
Давайте ж здійснемо такі події,
Які на користь будуть тільки нам.
Піднімемо свій прапор України,
Піднімемо народ із небуття.
Нехай розквітне наша Батьківщіна,
Хай буде радісне ї щасливе в нас життя.
Рушаймо люди до свободи,
До сонця світла і тепла
Розкриймо очі нашого народу,
Щоб наша Україна разцвіла.