Сумний листопад на укр. яз

1
Ще й серпень до кінця не згорів,
А вже настав листопад.
Ти з вирієм, як птах, відлетів
І став пустим наш сад,
Де я тебе чекала, колись,
І разом з ним цвіла.
До мене ти так ніжно туливсь...
Куди любов пішла?!

П - в:
Листопад -
Це не дощ на пожовклому листі.
Листопад -
То розлука зкотилась з щоки.
Листопад -
Горобина в червонім намисті,
Та на смак
Стиглі ягоди трохи гірки.

2
Захмарилося небо і знов,
Немов, просвіту нема.
Розвіяв вітер нашу любов,
Я зі сльозми - сама.
А бачила щасливії сни
І літо гріло нас...
Чому холодним став восени,
Кохання промінь згас?!

3
Любов - не тільки медовий цвіт,
Не тільки вічна весна.
Осінній грім, та зимовий лід
Пізнає ще вона.
Коли туга, що в серці, мине,
В думках вернусь назад,
Туди, де ти покинув мене,
В сумний той листопад.

П - в:
Листопад -
Це не дощ на пожовклому листі.
Листопад -
То розлука зкотилась з щоки.
Листопад -
Горобина в багрянім намисті,
Та на смак
Стиглі ягоди надто терпки.

(авторська пісня)  24.03.2011р.