Мій народе, невже ти розп’ятий?
Хто прокляв твій політ в далечінь?
Хто розкрив Ахіллесові п’яти
І обрік жити вічно в плачі?
З давніх пір тебе всі плюндрували,
Кабалили, знущались і все ж:
Русь над всими завжди мудрувала
І Дніпро розливався без меж.
Ти згадай давнину героїчну,
Брамний щит, що залишив Олег.
Зміни долю, навіки трагічну,
Щоб воскрес Перуна оберег.
Мій народе, ти більшого вартий,
Досить дбати рожеві світи.
Ти прокинься, звільнися з-під варти,
Проломи лихоліття хітин.
Подивись, як глузують із тебе,
Хочуть зникнення твого навік.
Ти покайся, звернися до неба,
Відродись, доки зовсім не зник.
І надійся лиш тільки на себе.
Ти не вір закордонним словам.
Все пройшло і платити не треба,
Данини всім твоїм ворогам.
Мій народе, ти будь невблаганний,
Свою долю знайди і зростай.
Заміни на славетний шлях марний
І примножуй лелечий наш край!
4.03.2008 рік.
Мiй народе
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2011
Свидетельство о публикации №111101508435
Свидетельство о публикации №111101508435
Рецензии
Юрий,Ваш стих подходит и для России,и для любой бывшей союзной республики.Когда-то все жили мирно и в горе,и в радости.Мои предки с Украины и Белоруссии,а я родилась в Сибири,с 16 лет на Кубани.Боль Ваша-наша боль,у нас общие корни,общая история,общие предки.Но кому-то надо было посеять смуту!С теплом души,
Надежда Веденяпина 06.05.2012 12:18 • Заявить о нарушении
Надежда Веденяпина 06.05.2012 12:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.