Невдячна муха

Прокинулась якось муха,
Розправила крила
І швиденько поживитись
Чимось полетіла

А на кухні стоїть глечик
Повнісінький меду
Рада муха! Мед для мух
Саме те, що треба!

Заходилась його їсти
Необачна муха,
Та й незчулась, як загрузла
В мед по самі вуха

Задзижчала, завищала
Ще й заголосила:
- Краще б меду я того
Довіку не їла!

Якби знала, обминала,
Не стрілась з бідою
Доведеться тепер згинуть
Мені молодою...

А на кухні у куточку
Жив маленький павучок
Опустився і нещасну
Підхопив він на гачок

Облизнула муха мед,
Розправила крила
І од меду й павучка
Далі відлетіла…

А коли на кухні меду
В один день не стало,
Тоді муха павучкові
Дорікати стала:

- Може я в житті була
В перший раз щаслива,
А ти витягнув мене…
Я тебе просила?!

Як тепер на світі жити ?
А ні їсти, а ні пити…
І в зажурі задзижчала:
- Ой, пропала я, пропала…

І з тих пір із павучком
Навіть і не знається
Отаке іще в житті
Іноді трапляється…